top of page

Розробка уроку хімії для 8-го класу

Тема: Фізичні та хімічні властивості кислот

 

Мета: Формувати пізнавальну компетентність учнів, уявлення про фізичні та хімічні властивості кислот, про особливості та умови взаємодії кислот із металами , основами; формувати вміння складати рівняння реакцій заміщення та обміну; дати уявлення про ряд активності металів.

 

Обладнання: таблиця розчинності, ряд активності металів, картки для роботи учнів, електронні засоби навчання , магнітні моделі;

 продукти харчування, які містять кислоти: лимон, яблуко, квашена капуста, кефір, сиркова маса, пакетик лимонної кислоти, оцет.

 

Реактиви: штатив з пробірками; метали: цинк, мідь, магній;

розчини: хлоридної або сульфатної кислоти, індикаторів метилового оранжевого, фенолфталеїну, калій гідроксиду.

 

Базові поняття та терміни: індикатори, кислоти, солі, оксиди, основи, реакція нейтралізації, реакція обміну, реакція заміщення.

 

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

Методи навчання: пояснювально-ілюстративні – розповідь, бесіда; наочні – демонстрації, лабораторний дослід; репродуктивні, частково-пошукові; дослідницькі, практичні – розв’язування вправ.

 

Структура уроку

І.    Організаційний етап.

 

ІІ.  Актуалізація опорних знань.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу:

  • Фізичні властивості кислот.

  • Хімічні властивості кислот:

а)  взаємодія металів з кислотами (лабораторний дослід);

б)  поняття про ряд активності металів;

в)  поняття про реакції заміщення;

г)  взаємодія кислот з основами;

д)  поняття про реакції обміну.

 

ІУ. Узагальнення та закріплення знань.

 

У.  Домашнє завдання.

 

УІ. Підбиття підсумків уроку.

 

Хід уроку

 

І.    Організаційний етап.

Привітання, перевірка готовності до уроку.

ІІ.  Актуалізація опорних знань.

Завдання №1:  4 картки із словами «оксиди», «кислоти», «основи», «солі»; на окремих аркушах формули речовин, 2 учні розподіляють речовини на 4 класи: ZnCl2, HCl, H2O, CuCl2, H2SO4, MgO, ZnO, HBr, SO3, CO2, Al2O3, H3PO4, BaSO4, NaOH, Mg(OH)2, Na2SO4, H2CO3, NaNO3, BaO, HNO3, Na2O, H2SiO3, Ba(OH)2, Cu(OH)2

  Це завдання виконує пара учнів.

Фронтальна робота з класом: повторення головних ознак складу, загальних формул та визначень основних класів неорганічних речовин.

y  x            I   n               n     I              n      m

ЕхОу          Нn К.з.         Ме(ОН)n         Меm(К.з.)n

 

Пропонуємо учням згадати, який колір набувають кислоти під дією індикатора метилоранжа та луги – під дією фенолфталеїну.

 

  Після фронтальної роботи з класом перевіряємо Завдання №1, оголошуємо тему та мету уроку.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу:

  Щоб створити емоційний настрій учнів для сприйняття нового матеріалу, використовую елемент методики «Критичне мислення» (оповідання М.Пришвіна «Соляна кислота»).

Завдання: Прослухавши текст, поставте позначки:

+        нова інформація

-         стара інформація

!         хотілося б дізнатися більше

?        сумнівна інформація

   Далі відбувається обговорення.

 

   Одночасно демонструємо слайди про кислоти та продукти, в яких вони містяться що дозволяє залучити до сприйняття нового матеріалу власний життєвий досвід учнів.

 

  • Фізичні властивості кислот  

(слайд)

а) за агрегатним станом:

  • тверді      H3PO4 , H2SiO3

  • рідкі        H2SO4

  • гази         H2S, HCl, HBr, а в розчинах – кислоти-рідини

  • існують лише у водних розчинах   H2СO3 ,  H2SO3

 

(слайд)

б) за розчинністю у воді

 

кислоти

 

 

 

неле ткі

H2SO4

H2SiO3

H3PO4

 

 

 

 

леткі

H2S ↑

HCl ↑

HNO3 ↑

 

 

 

 

розчинні

H2SO4

H2S

HNO3

 

нерозчинні

H2SiO3 ↓

 

   

Після демонстрації слайдів та коментаря вчителя учні роблять записи в робочих зошитах:

Колір:              безбарвні

Смак:               кислі

Густина:           ρ>1

Розчинність:    добре, крім H2SiO3

 

Техніка безпеки під час роботи з кислотами:

Не пробувати на смак!

Кислоту ллють у воду (в жодному разі не навпаки!) невеликими порціями, перемішуючи скляною паличкою.

« Сначала вода,

                            потом кислота,

                                                      иначе случится большая беда!»

 

  • Хімічні властивості кислот

 

а)  взаємодія кислот з металами

Мотивація: всі добре знають, що срібні або золоті прикраси можна чистити оцтом, при цьому ці метали не руйнуються; а якщо на залізні ключі потрапить кислота, то вони іржавіють.

Досліджуємо взаємодію різних металів з кислотою.

 

«Віртуальна хімічна лабораторія» Слайд№15

 

Лабораторний дослід: взаємодія Mg, Zn, Cu з кислотою.

Учні записують спостереження.

 

б) поняття про ряд активності металів. Пояснення вчителя: метали відрізняються один від одного за своєю активністю. Російський вчений Микола Миколайович Бекетов (слайд) дослідив цю властивість металів та у 1863р. склав «Ряд активності металів». До речі цей російський вчений тривалий час працював на Україні у Харківському університеті. Пояснюємо, як користуватися рядом активності та чому в ньому знаходиться неметал Гідроген.

Учні роблять висновок та записують його у зошитах.

 

Вчитель записує на дошці рівняння реакцій між Mg, Zn, Cu та кислотою, пояснює механізм реакції

 

Mg + H2SO4 = MgSO4 + H2↑

Zn  + H2SO4 = ZnSO4 + H2↑

Cu  + H2SO4 = реакція не відбувається

 

 дає

 в) поняття про реакції заміщення.

На магнітній дошці вчитель створює схему реакції заміщення.

Учні записують наведені рівняння в зошитах та визначення реакції заміщення за підручником  О.Г. Ярошенко Хімія. Підручник для 8 класу заг. осв. навч. закл. К. «Освіта» 2008 §15, с.73.

г) взаємодія кислот з основами

  Вчитель пропонує згадати учням , які речовини забарвлюють фенолфталеїн у малиновий колір та таку ознаку хімічної реакції як зміна забарвлення.

  Потому пропонує, спостерігаючи демонстраційний дослід між двома неназваними речовинами ( це буде взаємодія між кислотою та основою), дати відповіді на такі питання:

  • Чи відбулася хімічна реакція?

  • За якою ознакою ви зрозуміли, що реакція відбулася?

  • Чи залишилась після реакції у пробірці основа?

  • Яка речовина могла так вплинути на зміну кольору розчину?

Учні роблять висновок про те, що відбулась реакція між кислотою та основою.

Вчитель пояснює механізм реакції між кислотою та основою використовуючи магнітні моделі;

записує рівняння реакції на дошці

2NaOH + H2SO4 = Na2SO4 + 2H2O;

звертає увагу учнів на правила складення формул солей та необхідність урівнювання хімічної реакції;

пояснює, які реакції називаються

д) реакціями обміну та запитує, чому такі реакції ще називають реакціями нейтралізації. Учні самостійно роблять висновок про те, що саме нейтральне забарвлення, тобто  зникнення забарвлення і дало реакціям між кислотами та основами ще одну назву.

За підручником §15, с.75 учні записують в робочі зошити визначення реакції нейтралізації та разом з вчителем записують визначення реакцій обміну (оскільки в підручнику чітко виділеного визначення реакцій обміну не надається).

 

ІУ. Узагальнення та закріплення знань.

Підсумовуємо разом з учнями вивчене на уроці:

  • Ознайомились з фізичними властивостями кислот;

  • Ознайомились з властивістю кислот взаємодіяти з активними металами;

  • Знаємо, як користуватися рядом активності металів;

  • Ознайомились з властивістю кислот взаємодіяти з основами;

  • Знаємо, які реакції називаються реакціями обміну або реакціями заміщення.

 

Для закріплення вивченого матеріалу використовуємо завдання «Хімічний лабіринт» (слайд).

Учням, які швидко впоралися з цим завданням пропонуємо слідуюче

 

завдання:

В рівняння можливих реакцій вставте пропущене:

Mg +... HCl = Mg…. + H2↑

KOH + HCl = ……. + H2O

Au + HCl =

Zn  + …HCl =…….    + H2↑

Cu  + HCl =

Zn(OH)2 + …HCl = ……. + …H2O

Учні здають картки з виконаним завданням, на слідуючому уроці вчитель оголосить результати .

      Перевіряємо виграшний шлях хімічного лабіринту:

                  1→6→11→12→15→14→19→20.

 

      Вчитель оголошує прізвища найбільш активних учнів. За можливості виставляє оцінки за роботу на уроці.

 

У.  Домашнє завдання.

Дати письмові відповіді на контрольні питання до

Л.Д.№ 2 ст.6,   Л.Д.№4 ст.10  

за зошитом для практичних та лабораторних робіт

(Н.Е.Варавва, Н.Р.Парфеня, Н.І.Теслицька видавничий дім «Весна», Х. 2011.)

 

§8 с.41 (фізичні властивості кислот);

§9  (взаємодія кислот з металами);

§15 с.73-75пункт4 (взаємодія кислот з основами);

 

* Диференційоване творче завдання: Що називають «царською водкою» та які метали вона розчиняє?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              Урок      гра-конкурс   « Найкмітливіший»

Тема:   Валентнiсть хiмiчних елементів. Визначення валентності

    елементів за формулами бінарних сполук.

 

Мета: надати уявлення про валентність;

 розвинути знання учнів про будову  хімічних речовин;

 навчити учнів визначати валентність за формулами бінарних сполук,

 за положенням елементів у періодичній системі,

 за графічними формулами.

 

Обладнання: моделі атомів, періодична система хімічних елементів,

                       інтерактивна дошка.

валентністю

Завдання для роботи у групах

 

Хід уроку

 

1. Перевірка домашнього завдання: 

 

2. Актуалізація опорних знань:

         Під час бесіди з’ясовуємо, що:

  • хімія - наука про речовини;

  • речовини складаються з атомів, молекул, йонів.

  • речовини діляться на прості та складні.

  • прості речовини діляться на метали та неметали.

 

3. Мотивація навчальної діяльності:

         Слово вчителя

Чому атоми сполучаються між собою, утворюючи прості або складні речовини?

Як вони тримаються один біля одного?

Мабуть, їх тримають якісь певні сили. Сила латинською мовою буде YALENTIA, від нього і походить термін ВАЛЕНТНІСТЬ.

Записуємо тему  уроку: Валентність хімічних елементів.

         Слово вчителя

Сьогодні на уроці ви повинні з’ясувати: що таке валентність, запам’ятати валентність Оксигену та Гідрогену, усвідомити поняття „бінарні” сполуки, навчитися визначати валентніть за формулами бінарних сполук, за положенням елемента в періодичній системі хімічних елементів, за структурними та графічними формулами.

 

4.Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

        

Слово вчителя

Засновником вчення про валентність вважають німецького хіміка Фрідріха Августа Кекуле, який запропонував теорію валентності у 1857 році (150 років тому). 

Властивість атомів хімічних елементів з’єднуватися з певним числом атомів того самого або інших хімічних елементів називається ВАЛЕНТНІСТЬ.

На прикладі моделей молекул води, сірководню, амоніаку, хлороводню, метану визначаємо валентність Гідрогену та Оксигену

Перевіряємо результати

 

На прикладі кристалічних граток алмазу, фосфору, сірки визначаємо валентність Карбону, Фосфору, Сульфуру в простих речовинах.

 

- Із скількох елементів складається кожна із  запропонованих вам складних речовин?       (Із двох).

Подвійний – той, що складається із двох частин, латинською мовою буде BINARIUS.  Сполуки, які складаються із атомів двох елементів називаються БІНАРНИМИ сполуками.

 

Вчимося визначати валентність елементів за формулами бінарних сполук на прикладах силіцій гідриду, натрій оксиду, кальцій оксиду, алюміній оксиду.

Користуємося правилом: у формулах бінарних сполук сумарна валентність усіх атомів одного елемента завжди дорівнює сумарній  валентності усіх атомів іншого елемента. (демонстрація

Визначення валентності за формулами бінарних сполук:

 

(користуємося «Інструкціями визначення валентності за формулою бінарних сполук»)

 

  • Записуємо формулу речовини та значення валентності над символом хімічного елемента, у якого стала валентність, римською цифрою.

  • Визначаємо сумарну валентність усіх атомів цього елемента.

  • Сумарну валентність ділимо на кількість атомів елемента, валентність якого визначаємо.

 

Порівнюємо валентність Карбону в молекулах метану та карбон діоксиду, робимо висновок: кількісно валентність визначається числом атомів Гідрогену, які приєднує атом даного хімічного елемента.

Робота у групах. Визначення валентності за формулами бінарних сполук під час виконання тренувальних вправ.

Завдання

  • Cu2O,     CuO,     FeO,     Fe2O3

  • P2O5,     PH3,     PbO,     PbO2

  • MnO,     MnO2,     Mn2O7,     H2S

  • CrO,     Cr2O3,     CrO3,     SO2

  • HCl,    Cl2O5,     Cl2O7,     SO3

  • N2O,     NO,     NO2,     NH3

  • CO,     CO2,     Hg2O,     HgO

 

Представники кожної групи витягують завдання (гра  «Кіт у мішку»). Результати, одержані кожною групою, представники команд вписують у таблицю, яка демонструється на інтерактивній дошці.

 

Назва  хімічного елемента

Символ хімічного елемента

Валентність

Купрум

Cu

 

Ферум

Fe

 

Фосфор

P

 

Плюмбум

Pb

 

Манган

Mn

 

Хром

Cr

 

Хлор

Cl

 

Нітроген

N

 

Карбон

C

 

Меркурій

Hg

 

Сульфур

S

 

 

 

Визначені значення валентності учні заносять в роздані таблиці, які дома рекомендується вклеїти у робочі зошити:

 

Назва  хімічного елемента

Символ хімічного елемента

Валентність

Купрум

Cu

I, II

Ферум

Fe

II, III

Фосфор

P

III, V

Плюмбум

Pb

II, IV

Манган

Mn

II, IV, VII

Хром

Cr

II, III, VI

Хлор

Cl

I, V, VII

Нітроген

N

I, II, III, IV

Карбон

C

II, V

Меркурій

Hg

I, II

Сульфур

S

II, IV, VI

 

Слово вчителя

 

Валентність хімічних елементів можна визначати і за положенням їх у періодичній системі. Звертаємо увагу на значення валентності для металічних та неметалічних елементів, для елементів зі сталою та змінною валентністю.

 

  • Перевіряємо, як учні зрозуміли та засвоїли новий матеріал за

допомогою   тестових завдань (індивідуальних).  

 

І. Вибери символи елементів, які виявляють сталу валентність:

                  а) О;          б) S;            в) Mn;             г) H;                    д) К.

 

Варіанти відповідей:  А) абв;    Б) бгд;    В) агд;    Г) бвд;    Д) абг.

 

ІІ. В якому випадку валентність елементів визначена вірно:

                              I     II                                ІІ     І

                  А)       Na2 O                       Б)     Na2 O

 

III. Вказати відповідність елемента в сполуках з Оксигеном та його

      валентності:

                                                                           Варіанти відповідей:

                  1. CrO3         а) І                             А)   1г 2а 3д 4в

                  2. K2O           б) ІІ                            Б)   1д 2а 3г 4б

                  3. SO2            в) ІІІ                           В)   1д 2б 3б 4а

                  4. MgO          г) ІV                          Г)   1в 2б 3а 4г

                                         д) VI 

 

ІV. У якій з речовин  валентність елемента, сполученого з Оксигеном,

      найвища:

 

                  А.  Н2О;       Б.  СаО;       В.  РbO2;        Г.  CrO3;        Д.  Br2O7

 

V. В якій із сполук валентність елемента, сполученого з Гідрогеном,

найнижча:

 

                           А) Н2О;       Б)  NH3;      В)  НI;        Г)  SiH4

 

VI. Запишіть молекулярні формули наведених речовин.  Визначте

валентність  Сульфуру в його сполуках за графічними формулами.

               У відповіді наведіть кількість валентностей, які  проявляє Сульфур.

 

  

Аналізуємо результати. Правильні відповіді демонструються на інтерактивній дошці.

 

Підсумок уроку

 

Бесіда. Чи досягли мети уроку?

  • Властивість атомів хімічного елемена з’єднуватися з певним числом атомів того самого або інших хімічних елементів називається (ВАЛЕНТНІСТЬ)

  • Валентність атома Гідрогену –(1), Оксигену - (2).

  • Кількісно валентність виражається кількістю атомів (Гідрогену), які приєднує атом даного елемента.

  • Сполуки, які містять в своєму складі атоми двох елементів називаються (БІНАРНИМИ).

  • Валентність можна визначати (за формулами бінарних сполук або за положенням елементів у періодичній системі хімічних елементів). 

 

Домашнє завдання:

 

§ 8 (Буринська Н.М. «Хімія 7 клас»),

 завдання для самоконтролю 2, 3, 5, 6;

занести значення валентностей у таблицю в зошитах.

Додатково: с. 59   впр. 11 (в) – скласти графічну формулу.

                                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

bottom of page